Пристрої захисного відключення та диференціальні автоматичні вимикачі

Устройства защитного отключения

Пристрій захисного відключення (ПЗВ) або як його ще називають диференціальний вимикач навантаження - це пристрій, призначений для захисту людини від випадкового дотику до оголених струмоведучих частин електричної мережі, а також від пожеж у разі короткого замикання.

Принцип роботи ПЗВ заснований на вимірюванні балансу струмів між провідниками, що входять до нього, за допомогою диференціального трансформатора струму. Під час нормальної роботи ця різниця становить 0. При витоку струму внаслідок дотику людини до оголених дротів або короткого замикання при пошкодженні ізоляції, ця різниця починає збільшуватися і при досягненні певного порога пристрій відключається, тим самим знеструмлююча частина мережі, яка знаходиться після нього.

Види ПЗВ по струму витоку
Виходячи з того, які функції повинен виконувати пристрій захисного відключення, вони діляться по струму витоку - максимальної різниці вхідних і в нього струмів, при якому відбувається відключення.

Використання ПЗВ
По струму витоку диференціальні вимикачі навантаження діляться на 10мА, 30мА, 100мА, 300мА, 500мА та 1А. Найбільш поширеними є диференціальні вимикачі 30мА та 300мА пристрою захисного відключення. Перші застосовуються захисту людини, т.к. Струм до 30мА при напрузі 220В є безпечним для людини, а другі використовуються для захисту від пожеж і не захищають людину тому використовуються спільно з 30мА ПЗВ. Типова схема складається з одного трьохсот міліамперного ПЗВ на вході, яке у разі пошкодження проводки знеструмлює все приміщення і кількох тридцяти міліамперних ПЗВ, що стоять після нього. Вони захищають людину й у разі дотику знеструмлюють лише частину приміщення, яке відповідають, а чи не все приміщення.

Десятиміліамперні ПЗВ використовуються для захисту людини в приміщеннях з підвищеною вологістю (ванна кімната, підвали і т.д.), т.к. у вологих приміщеннях опір падає і небезпечним струм стає вже після 10мА.

Диференціальні вимикачі зі струмом витоку 100мА, 500мА та 1А використовуються набагато рідше для захисту великих приміщень з великою довжиною проводів і де можлива природна різниця різниці струмів.

Вимикальна здатність є основним параметром при виборі ПЗВ, але крім цього вони ще діляться за кількістю полюсів – 2х полюсні (для 1-фазних мереж 230В) та 4х полюсні (для 3х-фазних мереж 380В). Також необхідно зазначити, що для роботи ПЗВ потрібна така проводка з додатковим проводом нейтралі.

Номінальний струм пристроїв захисного відключення
Ще одним параметром ПЗВ є номінальний струм. Т.к. вони не захищають мережу від надструмів та струмів короткого замикання їх застосовують разом з автоматичними вимикачами та підбирають під номінал автомата, це робиться для того, щоб у процесі роботи зберегти контакти ПЗВ від пригоряння. По амперажу ПЗВ бувають 25А, 40А, 63А, 80А, 100А та 125А. Якщо струм автоматичного вимикача потрапляє у проміжок між номіналами ПЗВ, вибирають найближче зверху. Допустимо при авт.викл. 32А рекомендується застосовувати ПЗВ 40А.

Диференціальні автоматичні вимикачі або як їх ще називають диффавтомати являють собою об'єднані в одному корпусі 2 пристрої - автоматичний вимикач і пристрій захисного відключення. Автоматичний вимикач з УЗО має перевагу: економить місце в розподільному щиті (вони мають розмір звичайного автомата), час на монтаж. Крім того, автоматичний вимикач з УЗО коштує трохи дешевше, ніж АВ + ПЗВ).

У зв'язку з малими габаритами на диференціальні вимикачі накладено низку обмежень, наприклад, вони бувають лише до 40А, а також до останнього часу існували лише 2 полюсні варіанти. Останнім часом деякі виробники почали випускати і 4х полюсні варіанти, але вони або займають 7 модулів як наприклад у Legrand (тобто за габаритами як автомат плюс ПЗВ) або сильно обмежені струмом 16А, як у Moeller і є більше екзотикою.