У статті ми хочемо обговорити питання порівняння електрофурнітури в залежності від країни бренду. У Вас може виникнути питання — у наш час глобалізації невже ще хтось на це звертає увагу і наша відповідь — так.
Серед наших замовників існує цілий пласт таких, для яких країна-виробник або батьківщина бренду є істотним параметром при прийнятті рішення щодо вибору тієї чи іншої серії електрофурнітури.
Спробуймо розібратися в причинах цього явища.
Раніше, років 20-30 тому, ринок електрофурнітури було досить локальним, тобто в будинках Німеччини з великою ймовірністю Ви зустріли б електрофурнітуру німецьких брендів - Jira або, наприклад, ABB, у франції - швидше за все Legrand або Schneider Electric, у нас , тоді ще в СРСР, у 99% розетки та вимикачі були виробництва радянських заводів.
Це було пов'язано з високими накладними витратами при експорті товару в інші країни, а дорожчі розетки невідомого бренду за такої ж якості не мали високого попиту. Звичайно ж, це не стосувалося СРСР, тому що станом на кінець вісімдесятих років минулого століття, сучасної (за світовими мірками) електрофурнітури в нашій країні вже не робили, але висока ціна і складності в купівлі були сильним стримуючим стимулом.
Ще одним суттєвим гальмом для виходу на міжнародний ринок для електротехнічного бренду були різні стандарти. Подивіться на малюнок, на ньому представлені різні види розеток у різних країнах.
За останні 20 років все дуже змінилося. По-перше, багато брендів з високою якістю продукції переросли ринки своїх країн і стали просувати свою продукцію в інші країни, для цього випускалися локалізовані продукти, зокрема розетки в місцевих стандартах. Об'єднання країн у Євросоюз значно спростив товарообіг між країнами, що входять до нього.
Ще один фактор — значно розширений асортимент механізмів, у деяких виробників з'являлися серії електрофурнітури з унікальними механізмами, які дозволяють регулювати яскравість свічення лампи.
Ще треба згадати про дизайн, якщо раніше до розеток і вимикачів ставилися досить утилітарно, не сильно звертаючи увагу на зовнішній вигляд, то зараз вони є невід'ємною частиною інтер'єру, а найчастіше родзинкою.
Після відкриття вільної торгівлі в Україні на наш ринок ринула величезна хвиля імпортного товару, у тому числі й іноземної електрофурнітури.
Але низька купівельна спроможність населення в 90-ті роки внесла свій внесок в асортимент.
Якщо ми подумки перенесемося в середину дев'яностих і зайдемо в будмагазин або на ринок, то крім розеток виробництва заводів, що залишилися після розвалу СРСР, в основному побачимо низькоякісні турецькі і польські розетки.
Ця електрофурнітура для будинку була набагато симпатичнішою, ніж радянська, але за якістю не витримувала жодної критики. Починаючи, з огидних механізмів, які зовсім не тримали дріт, були незручні в монтажі і закінчуючи пластика корпусу, який мало того, що вигоряв на сонці, так ще й чудово плавився і горів у разі іскріння чи короткого замикання. Фактично, турецька та польська електрофурнітура зразка другої половини дев'яностих — початку двохтисячних років на ринках України являла собою теж, що зараз китайська, дешево, відносно гарна якість, яка не витримує жодної критики.
Електрофурнітура "Зроблено в СРСР"
Представник "імпортних" розеток
Заради справедливості треба зазначити, що швидше за все в ті часи існувала якісна польська та турецька електрофурнітура, але у нас вона була не дуже поширена через значно більш високу ціну, яка була близька до німецької.
Крім попиту дешеві розетки нашій країні був попит і елітну продукцію. У ті ж роки були й багаті люди, які робили собі так звані «євроремонти», у розробці яких вже брали участь архітектори, і польська фурнітура в них виглядала б досить дивно.
У ті роки еталоном дизайну та якості були німецькі товари, якщо машина, то мерседес чи бмв, якщо техніка, то бош чи сименс, якщо електрофурнітура, щось німецьке.
Т.к. попит на німецьку електрофурнітуру був невисокий, то продукція поралася дрібними партіями, термін постачання був мінімум 1 місяць, а цінник був часом у 2 рази вище, ніж у Німеччині, а з польською та турецькою фурнітурою різниця доходила до 10 разів. Гарантія була досить умовною, тому що якщо щось ламалося, здебільшого доводилося замовляти нове. Але товар того вартував.
Німецький дизайн того часу був одним із найкращих у світі плюс неперевершена якість. Німецька - найкраща електрофурнітура, і це визнавали всі - і електрики, які монтували і господарі, які використовували їх довгі роки, і радили всім знайомим. З відмінностей також можна відзначити:
- широкий вибір кольорів в одній серії, можна було підібрати під колір шпалер, наприклад
- великий вибір механізмів - саме в них вперше стали з'являтися диммери, прохідні та перехресні вимикачі, комп'ютерні та телевізійні розетки.
- Модульність конструкції - у разі поломки, ви могли окремо замовити механізм або рамку або просто клавішу, без необхідності повної заміни розетки або вимикача
- можливість об'єднання кількох механізмів у блоки.
Все Вищесказане призвело до того, що за польськими та турецькими розетками та вимикачами закріпилася слава низькоякісної продукції, а німецька стала зразком якості.
Давайте докладніше обговоримо, яка ситуація на ринку України зараз.
Станом на початок 2018 року, в Україні офіційно представлені майже всі світові лідери електротехніки світу, зокрема й Німеччини.
Що це означає? насамперед, це офіційна гарантія від виробника, друге – це склад з основними позиціями в Україні, третє – це ціна, її тепер диктує виробник, а не перекупники.
Для конкуренції з дешевшими брендами лідери стали випускати бюджетні серії своєї продукції.
А що стало дешевою електрофурнітурою, зокрема з турецькими та польськими брендами? У сегменті лоенд зараз править китайська продукція, решті довелося пристосовуватися.
На даний момент з польських брендів в Україні представлено лише 2, це ospel, karlik
Безумовно, у Польщі виготовляються понад два бренди електрофурнітури, але інші якщо й присутні, то у вигляді ініціатив окремих українських фірм. Також ми не враховували Польські бренди, чиї заводи знаходяться в Китаї, наприклад, E-Next
Про польську електрофурнітуру слід згадати, що на даний момент вона має слабкі конкурентні переваги, це пов'язано з високою собівартістю виробництва та відсутністю всесвітньо відомих польських брендів — виробників електрофурнітури. Все це призвело до того, що польські розетки досить слабо представлені в Україні.
З турецькими брендами ситуація трохи інша. Дешевша робоча сила, серйозні інвестиції у розробку та робота над помилками дозволили створити досить серйозні бренди, здатні конкурувати з бюджетними серіями світових лідерів.
З найвідоміших турецьких виробників електрофурнітури слід відзначити Viko, Lezard та Makel.
Окремо слід відзначити любов багатьох українських електриків до цих брендів. Періодично нам доводиться чути думку, що навіщо брати Німеччину чи Францію, якщо є Туреччина.
І змушені погодитись, що на даний момент деякі турецькі бренди мають дуже гарне співвідношення ціна/якість. Слід також пам'ятати, що існує ціла низка турецьких брендів, якість яких залишилася на рівні 90-х років, але є й гідні екземпляри.
Загалом варто відзначити непогану якість використовуваних матеріалів та якість складання. Сучасний дизайн, який багато в чому перегукується з європейськими брендами, великий попит в Україні, закуповується електрофурнітура оптом , що дозволяє мати великі локальні склади та здійснювати швидку доставку позицій на замовлення.
Звичайно, якщо порівнювати з брендами першої величини слід відзначити менший асортимент, виражений у більш вузькій кольоровій гамі продукції та відсутність деяких видів механізмів, наприклад, usb розетки, електронні термостати та інше. В середньому якість складання та зручність монтажу також нижчі.
Окремо варто відзначити, що низка світових брендів випускає свої серії в Туреччині, наприклад, електротехнічний гігант Schneider Electric свої серії електрофурнітури Anya, Asfora та Sedna випускає там. Тобто. Номінально це турецькі серії та Шнейдер не єдиний.
Щодо німецької електрофурнітури , то зараз найширше вона представлена у преміум сегменті. Тут можна згадати німецькі розетки Шнайдера, серію Merten - вона випускається в Німеччині.
Висока собівартість виробництва цієї електрофурнітури змусило багато німецьких брендів або перенести виробництва до країн з дешевшою робочою сили або підвищити вартість продукції, благо її якість це дозволяє.
З найцікавіших електрофурнітури брендів варто відзначити jung, gira, berker це три німецькі преміум бренди, кожен з яких має свій неповторний дизайн і стиль і має неперевершену якість. Ще однією особливістю є глибока інтеграція із системами «розумного будинку», великий вибір різних датчиків та блоків управління, у тому числі і сенсорних.
Німецькі розетки Шнайдер
Колись німецький бренд Merten зараз є преміум бренду для французького Schneider Electric, а другий німецький гігант ABB виніс своє виробництво до дешевших країн Східної Європи (Чехія, Угорщина).
Підводячи резюме до цієї статті, хотілося б зазначити таке. Метою даної статті було відповісти на питання, що періодично задається, про порівняння електрофурнітури різних країн і Топ брендів з дешевими зокрема.
Наша відповідь — немає однозначної відповіді на це запитання. Якщо є фінансова можливість – ми радимо купувати продукцію світових лідерів – німецькі розетки Шнайдер, ABB, Legrand тощо, благо в останні роки мають і бюджетні серії.
З іншого боку, країна-виробник Польща або Туреччина зараз не означає однозначно погану якість продукції, тому що сучасні лінії з виробництва електрофурнітури високою мірою автоматизовані, а бренди навчилися контролювати якість продукції, абстрагуючись від культури виробництва конкретної країни. Це означає, що якщо серія має низьку якість, то це означає, що бренд так і задумав, заради скорочення витрат на виробництво.
При виборі розеток та вимикачів більше покладайтеся на поради фахівців, зовнішній вигляд та відгуки, ніж на бирку про країну-виробника.